марний
Смотреть что такое "марний" в других словарях:
марний — I м арний а, е. 1) Який не приносить очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (у 1, 2 знач.). || Який не приносить користі. || Який не справджується. Марна справа. 2) Який не має істотного значення; незначний, пустий. 3) Який не має… … Український тлумачний словник
марний — [ма/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
марний — прикметник худий розм. марний прикметник даремний, непотрібний … Орфографічний словник української мови
плонний — марний, безплідний, даремний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
безплідний — а, е. 1) Який не дає плодів, нездатний давати потомство. || Неродючий. 2) перен. Який не дає наслідків; даремний, марний; безрезультатний. Безплідні зусилля … Український тлумачний словник
безуспішний — а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний … Український тлумачний словник
даремний — а, е. 1) Який не дає наслідків; марний. 2) Який не має серйозних причин; безпідставний, непотрібний. 3) діал. Дарований … Український тлумачний словник
марність — ності, ж. Абстр. ім. до марний I … Український тлумачний словник
марно — ма/рне. Присл. до марний I 1) … Український тлумачний словник
марнота — и/, ж. Абстр. ім. до марний I 3); марність, суєтність … Український тлумачний словник
